Державна екологічна інспекція у Волинській області

Контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель полягає в дотриманні вимог природоохоронного законодавства  в частині:

- консервації деградованих і малопродуктивних земель.

- збереження водно-болотних угідь.

- виконання екологічних вимог при наданні у власність і користування, в тому числі в оренду, земельних ділянок.

- здійснення заходів із запобігання забрудненню земель хімічними і радіоактивними речовинами, відходами, стічними водами.

- додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.

- додержання екологічних нормативів з питань використання та охорони земель.

- установлення та використання водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також із додержання режиму використання їх території.

- ведення будівельних, днопоглиблювальних робіт, видобування піску і гравію, прокладення кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду.

Порушення вимог законодавства про використання та охорону надр:

- самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра;

- порушення вимог щодо охорони надр;

- недотримання умов спеціального дозволу на користування надрами;

- неналежне поводження з відходами, а саме: раціональне використання, утилізацію, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шламу, пилу, стічних вод тощо); складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти, тимчасово здійснюється;

-  недотримання заходів, що гарантують безпеку навколишнього природного середовища;

- невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи;

- відсутність висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин.

 До числа основних екологічних вимог у сфері проведення гірничих робіт належить своєчасне проведення рекультивації земель, максимальне збереження ґрунтового покриву.

При виявленні фактів вищезазначених порушень вимог законодавства, державний  інспектор притягує до адміністративної відповідальності, розраховує розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства  у галузі використання і охорони земельних ресурсів, надр  та пред'являє претензії.

Право надрокористування може бути загальним і спеціальним.

Органам місцевого самоврядування при здійснення контролю за використанням та охороною земель необхідно звертати увагу на недопущення самовільної розробки надр (пісок, глина, крейда, торф). Забезпечити на території сільських рад використання надр та розробку корисних копалин (родовищ та для власних госппобутових потреб) лише при наявності усіх правовстановлюючих документів та погоджень;  забудову земель, на яких розташовані родовища корисних копалин, погоджувати лише за наявності відповідних погоджень з обласною радою або відповідними територіальними геологічними підприємствами (ст. 58 Кодексу України «Про надра»).

Згідно статті 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
 Умови цієї статті дають можливість землевласникам і землекористувачам, які бажають для власних потреб видобувати  корисні копалини місцевого значення (будівельний пісок, будівельну крейду, суглинки) та  торф прискорити вирішення питання оформлення правовстановлюючих документів, так як відпадає процедура одержання спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу. Проте лишається необхідність виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, проекту розробки корисних копалин та рекультивації земель, отримати погодження місцевих рад.

 Для отримання земельних ділянок для видобування корисних копалин місцевого значення з метою використання для власних господарських і побутових потреб,  необхідно:

Звернутись до органів місцевого самоврядування для вибору земельної ділянки несільськогосподарського призначення;

Узгодити з територіальним органом охорони навколишнього природного середовища чи не належить земельна ділянка до територій розвіданих родовищ корисних копалин;

Отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ст.122 Земельного кодексу України);

Замовити проект землеустрою, погодивши відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України;

Розробити проект рекультивації;

Затвердити проект землеустрою;

Здійснити передачу земельної ділянки (ст. 83, 84, 117, 148-1 ЗКУ);

Зареєструвати право власності чи право користування в органах Держреєстру;

Отримати дозвіл на зняття та перенесення родючого шару грунту;

Приступити до використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

начальник відділу державного екологічного

нагляду (контрою) земельних ресурсів та  надр                                         Антоніна МОВЯК