Напрямки та шляхи раціонального, комплексного використання та охорони надр:
- забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр, яке полягає у тому, що в процесі дослідження повинні виявлятися всі дані про корисні копалини, геологічну структуру та природу ділянок. Не допускається проведення робіт тільки для отримання даних про наявність або відсутність того чи іншого корисного компонента та ігнорування інших геологічних даних;
- додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами (обов'язковість отримання спеціальних дозволів та гірничих відводів у випадках, коли їхнє отримання є обов'язковим);
- раціональне вилучення і використання запасів корисних копалин і наявних у них компонентів. Не допускається освоєння тільки тієї частини родовища, яка є найбільш рентабельною, і залишення нерозробленими покладів, які самостійно розробляти буде економічно недоцільно;
- недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами, на збереження запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються чи законсервовані, а також підземних споруд. Вказана вимога пов'язана з безумовним виконанням правил проведення вибухових робіт, здійсненням заходів, передбачених проектом рекультивації земель тощо;
- охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожеж та інших факторів, що впливають на якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їхню розробку;
- запобігання необгрунтованій та самовільній забудові площ залягання корисних копалин і додержання встановленого законодавством порядку використання цих площ для інших цілей;
- запобігання забрудненню надр при підземному зберіганні нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захороненні шкідливих речовин і відходів виробництва, скиданні стічних вод.
Право надрокористування може бути загальним і спеціальним. На праві загального надрокористування землевласники та землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 м3 на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб. Кодекс України «Про надра» передбачає право загального надрокористування тільки для землевласників та землекористувачів. Це зумовлено нерозривним зв’язком надр із земельною ділянкою.
Усі інші види використання надр є спеціальними видами природокористування й здійснюються на підставі спеціального дозволу.
Надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною місцевою радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.
Згідно статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності. Вищезазначеним висновком з оцінки впливу на довкілля встановлено екологічні умови провадження планованої діяльності в тому числі: здійснення планованої діяльності на підставі та з урахуванням документів, в тому числі дозвільного характеру, якими з огляду на вимоги чинного діючого законодавства регулюється та регламентується зазначена діяльність.
У відповідності до статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, приймаючи рішення про провадження планованої діяльності, зобов 'язані врахувати висновок з оцінки впливу на довкілля.
На території області почастішали випадки несанкціонованого видобутку корисних копалин місцевого значення і створення стихійних кар`єрів.
Органам місцевого самоврядування при здійснення контролю за використанням та охороною земель необхідно звертати увагу на недопущення самовільної розробки надр (пісок, глина, крейда, торф). Забезпечити на території сільських рад використання надр та розробку корисних копалин (родовищ та для власних госппобутових потреб) лише при наявності усіх правовстановлюючих документів та погоджень; забудову земель, на яких розташовані родовища корисних копалин, погоджувати лише за наявності відповідних погоджень з обласною радою або відповідними територіальними геологічними підприємствами (ст. 58 Кодексу України «Про надра»).
Згідно статті 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для власних господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів. Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими радами та органами Міністерства захисту довкілля та проривних ресурсів на місцях.
Умови цієї статті дають можливість землевласникам і землекористувачам, які бажають для власних потреб видобувати корисні копалини місцевого значення (будівельний пісок, будівельну крейду, суглинки) та торф прискорити вирішення питання оформлення правовстановлюючих документів, так як відпадає процедура одержання спеціального дозволу на користування надрами та гірничого відводу. Проте лишається необхідність виготовлення проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земель, проекту розробки корисних копалин та рекультивації земель, отримати погодження місцевих рад.
Для отримання земельних ділянок для видобування корисних копалин місцевого значення з метою використання для власних господарських і побутових потреб, необхідно:
Звернутись до органів місцевого самоврядування для вибору земельної ділянки несільськогосподарського призначення;
Узгодити з територіальним органом охорони навколишнього природного середовища чи не належить земельна ділянка до територій розвіданих родовищ корисних копалин;
Отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (ст.122 Земельного кодексу України);
Замовити проект землеустрою, погодивши відповідно до вимог ст. 186-1 Земельного кодексу України;
Розробити проект рекультивації;
Затвердити проект землеустрою;
Здійснити передачу земельної ділянки (ст. 83, 84, 117, 148-1 ЗКУ);
Зареєструвати право власності чи право користування в органах Держреєстру;
Отримати дозвіл на зняття та перенесення родючого шару грунту;
Приступити до використання земельної ділянки за цільовим призначенням.
Заступник начальника Інспекції Сергій ДУДКА
Начальник відділу державного екологіцчного нагляду (контролю)
земельних ресурсів та надр
Антоніна МОВЯК