Розвиток цивілізації та інтенсифікація виробничої діяльності неминуче супроводжується збільшенням об’ємів викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Сучасні екологічні умови характеризуються масштабністю забруднення навколишнього середовища, підвищеним рівнем антропогенного навантаження.
Основними показниками забруднення
атмосферного повітря є викиди забруднюючих речовин та їх концентрація. Викиди
шкідливих речовин в атмосферу залежать від обсягів виробництва підприємств
найекологонебезпечніших галузей промисловості, стану житлово-комунального
господарства в населеному пункті та інших чинників. Вагомий вплив має виконання
природоохоронних заходів, оновлення зношеного устаткування, заміна застарілих
технологій.
Найпоширенішими в атмосферному повітрі є
основні забруднюючі речовини – завислі тверді частинки, діоксид сірки (SO2 ),
оксид вуглецю (CO), оксиди азоту (NOх ), які потрапляють в атмосферу під час
спалювання органічного палива.
У структурі викидів забруднюючих речовин
30 % становлять специфічні домішки, уміст яких в атмосферному повітрі залежить
від специфіки виробництва. До переліку найпоширеніших належать такі сполуки, як
бенз(о)пірен, фенол, формальдегід, аміак.
З метою збереження
та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих
умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання
шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне
середовище відповідно до чинного законодавства України здійснюється регулювання
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до вимог чинного
природоохоронного законодавства підприємствам забороняється здійснювати викиди
забруднюючих речовин до атмосферного повітря без наявності відповідного
Дозволу. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами – документ, який надає підприємствам право здійснювати
викиди.
Правові підстави для
отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами визначені Законом України “Про дозвільну систему у
сфері господарської діяльності” та статтею 11 Закону України «Про охорону
атмосферного повітря».
Єдиний механізм
отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря
стаціонарними джерелами (далі – Дозвіл) встановлений Порядком видачі дозволу на
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами,
затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 302.
Дозвіл може
отримуватися для нового об’єкту, який вводиться в експлуатацію або для діючого
об’єкту.
Відповідно до Постанови № 302, для
отримання дозволу суб’єкт господарювання повинен зробити наступні кроки:
1.
провести
інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в
атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин,
пилогазоочисного обладнання. Основні положення
інвентаризації викидів в Україні визначаються Інструкцією про зміст та порядок
складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на
підприємстві, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього
природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 р. №7;
2.
зареєструвати
належним чином інвентаризацію в управлінні екології та природних ресурсів
облдержадміністрації;
3.
підготувати
документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин у
відповідності до Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища
України № 108 від 09.03.2006 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги
до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання
дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними
джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців»;
4.
підготувати
інформацію про отримання дозволу, відповідно до
законодавства для ознайомлення громадськості;
5.
подати
до дозвільного центру комплекту документів (перелік
у відповідності до регламенту дозвільного центру) для видачі дозволу.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 33 Закону
України «Про охорону атмосферного повітря» особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне
повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади, несуть
відповідальність відповідно до закону.
Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»
передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього
природного середовища тягне за собою встановлену цим законом та іншим
законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну
відповідальність.
Статтею
12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря” передбачено обмеження,
тимчасова заборона (призупинення) або припинення, відповідно до законодавства,
господарської чи іншої діяльності пов’язаної з порушенням умов і вимог до
викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та
біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами.
Статтею 34 Закону України «Про охорону атмосферного повітря”
передбачено, що шкода, завдана порушенням
законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у
порядку та розмірах, встановлених законом.
Олександр Березюк